8
клас
Урок
№45
Тема.
Дон Кіхот і Санчо Панса
– образи, у яких утілено високу мрію і прагматизм. Вічні образи. ТЛ) Поглиблення поняття про вічний
образ.
СПРИЙНЯТТЯ
І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Дайте відповіді на запитання.
1.
Для чого Дон Кіхот умовляє Санчо Пансу їхати з ним?
2.
Чим займався Санчо Панса?
3.
Зачитайте, як автор характеризує Санчо в розділі VII. Що в цій характеристиці
його об’єднує з Дон Кіхотом? (Санчо «був... чоловік добрий, хоч добра мав,
сердега, не гурт, але, як то кажуть, без олії в голові». Дон Кіхот теж має
добре серце, але через лицарські романи з’їхав з глузду.)
4.
Що приваблювало Санчо Пансу в цій подорожі?
5.
Чому зброєносець їхав на віслюкові?
6.
Як ви вважаєте, чому автор поруч із Дон Кіхотом змалював саме Санчо, який зовні
та за поглядами зовсім не був схожим на зброєносця відважного лицаря? (Образ
селянина підсилює комізм і безглуздя як ідеї Дон Кіхота зробитися лицарем, так
і його подвигів.)
7.
Як Санчо Панса сприймав подвиги свого хазяїна? У відповіді використовуйте
дібрані вдома цитати з тексту.
8.
Проаналізуйте зміст розмов, що вели Дон Кіхот і Санчо Панса. На вашу думку, яке
значення мали ці бесіди для кожного з них? Які риси героїв розкрилися в цих
розмовах?
2.Виконайте завдання.
1.
Перекажіть зміст порад, які давав Дон Кіхот своєму зброєносцеві перед тим, як
той обійняв посаду губернатора острова Гармадармія.
2.
На основі порад Дон Кіхота складіть і запишіть його кодекс честі.
3.
Висловіть свою думку про те, які поради Дон Кіхота зберегли свою актуальність
до нашого часу. Кому вони можуть буди корисними?
4.
Назвіть риси вдачі Дон Кіхота, які відобразилися в його порадах.
5.
Назвіть причину, з якої Санчо відмовився від губернаторства. Висловіть свою
думку про те, як це його характеризує.
3.Заповніть таблицю.
1.
Визначте головні риси вдачі Дон Кіхота і Санчо Панси. Знайдіть спільні риси в
характерах героїв.
2.
У чому обидва герої вбачали сенс свого існування?
3.
Якою, на вашу думку, була мета вчинків кожного з героїв?
4.
Чи однакові їхні погляди на життя?
5.
Чи відбулись які-небудь зміни в образах Дон Кіхота і Санчо Панси протягом
твору? Аргументуйте відповідь.
6.
На основі спостережень за текстом роману заповніть таблицю «Порівняльна
характеристика Дон Кіхота і Санчо Панси».
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОН КІХОТА І САНЧО ПАНСИ
Відмінне
|
Дон Кіхот
|
Санчо Панса
|
Походження
|
|
|
Зовнішній вигляд
|
|
|
Заняття
|
|
|
Мета життя
|
|
|
Риси вдачі
|
|
|
Спільне
|
|
Висновок. Дон Кіхот постає в романі наївним
ідеалістом. Ним керує сліпа віра в лицарські казки, прагнення бездумно
наслідувати їх. Він не звик думати самостійно, цілковито покладаючись на цей
авторитет. Зброєносець Санчо Панса відіграє важливу роль у розкритті образу Дон
Кіхота. За допомогою тямущого й практичного Санчо Сервантес підкреслив цілковиту
відірваність головного героя від життя. Окрім того, Санчо допоміг письменникові
показати істинне обличчя простого народу: його наївність, таку схожу на
наївність Дон Кіхота, простодушність, віру в добро, мудрість. Санчо зачіпає
чужа біда; незважаючи на любов до грошей та ощадливість, він готовий поділитися
останнім шматком хліба. Зброєносець Панса — корислива людина, але
користолюбство не є головним мотивом його вчинків. Дон Кіхоту він відданий
безкорисливо.
Між лицарем і зброєносцем установлюється глибокий зв’язок. Санчо, хоча й
сміється з хазяїна, захоплюється його здатністю віддаватися мріям. А романтик
Дон Кіхот любить гумор Санчо, його здоровий глузд. Тому Мережковський назвав
героїв представниками двох вічно розділених півсфер людського духу, які вічно
тяжіють одна до одної,— ідеалізму і реалізму.
Дон Кіхот і Санчо Панса стали вічними образами, бо втілюють базові людські
якості — безмежну віру в ідеал і тверезий практицизм.
Домашнє завдання.
Для всіх.
1.Прочитати останній розділ роману (LXXIV).
2.Доберіть та презентуйте ілюстративний матеріал до роману Сервантеса
Індивідуальне
1.Написати твір-мініатюру «Дійсність і мрія в романі М. де Сервантеса»
2.Доберіть цитати чи уривки із висловів критиків про роман Сервантеса. Висловіть
своє враження від прочитаних уривків. Які з думок критиків здаються вам
найцікавішими? Запишіть їх.
Для цього використайте методику «Щоденник подвійних нотаток».
Фраза з тексту
|
Мої міркування
|
1.
|
1.
|
2.
|
2.
|
3.
|
3.
|
Урок № 46
Синтез різних жанрових ознак у
романі (героїчного епосу, лицарського, авантюрно-пригодницького, філософського
роману, пародії). Широта філософського змісту твору, можливість його різних
тлумачень.
1.Повторення літературознавчих термінів (що таке роман?)
(Роман
- це великий за обсягом епічний твір, в якому широко охоплені життєві події,
глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів.)
2. Дати визначення героїчного епосу, лицарського,
авантюрно-пригодницького, філософського роману, пародії.
3. Зверніть увагу!
«Вплив роману Сервантеса «Премудрий гідальго Дон Кіхот з
Ламанчі» на розвиток літератури наступних епох (основні тези, тексти деяких
поетичних творів)». За кожної культурно-історичної доби роман Сервантеса про
Дон Кіхота читали по-своєму й по-різному трактували образ головного героя, але
безперечним залишається одне – він не втрачає своєї вагомості й популярності
серед читачів усього світу ось вже понад 400 років. Над образом Рицаря Сумного
Образу за ці чотири століття розмірковували тисячі письменників у всьому світі.
Наведемо лише найзнаковіші серед творів та ознайомимося з деякими поетичними
творами, в основу яких покладено мотиви й образи роману Сервантеса.
Генрі Філдінг – комедія «Дон Кіхот в Англії» створена в
1734 році. Іван Франко написав у 1891 році поему «Пригоди Дон Кіхота».
Болгарський поет Костянтин Величков у
1905 році створив ліричну поему «Дон Кіхот в Болгарії», Анатолій Луначарський –
«Визволений Дон Кіхот». Знаковим явищем стала п’єса Михайла Булгакова за
мотивами роману Сервантеса «Дон Кіхот». Але найбільше відлуння роман знайшов у
поезії. Можливо, тому що поезія більш прихильна до зображення світу почуттів та
мрій людини. Дон Кіхотові присвячував свої поезії Джордж Байрон, Поль Верлен,
Рубен Даріо, Валерій Брюсов, Федір Сологуб, Дмитро Мережковський, Борис Грінченко,
Анна Ахматова, Микола Астафьєв, Микола Асєєв, Павло Антокольський, Самуїл
Маршак, Микола Тихонов, Юлія Друніна, Булат Окуджава, Леонід Первомайський,
Ліна Костенко.
4.Яка з поезій. На вашу думку, найбільше розкриває тему
сьогоднішнього уроку? Чому?
Ліна
Костенко
Балада моїх ночей
Коли земля в холодну ніч загилена
І вітер в зорях тягне горяка, -
У полі, між козацькими могилами,
Мій Дон Кіхот шукає вітряка.
А той вітряк давно вхопили вхопини.
Пірнає в хмару місяць дармовис.
І ніч глуха, і поле перекопане,
І в порожнечу поціляє спис.
А все довкола мертве, зачакловане,
І злий чаклун глузує поблизу.
Мої думки печальні, наче клоуни,
Що, сміючись, розмазують сльозу.
Куди ведеш мене, моя гордине?
З яких вершин позаторішній сніг?
Ти суньголов. Ти скрізь непропадиме.
Чи ти вже зовсім розуму одбіг?!-
Мій Дон Кіхоте, лицарю, чого-бо ти
Бредеш один по цій гіркій стезі?
Утюпкавсь кінь, і каші просять чоботи
І вже вина немає в бурдюзі.
Ти, Дон Кіхоте, може, біснуватий?
Що в тебе є? Печаль і далина.
Тобі не досить – просто існувати?
Ти хочеш побороти чаклуна?
Он смерть твоя лулукає совою.
Розвісять сміх над пущами сичі.
А чи коли доточить хто собою
Твої незрячі подвиги вночі?
А ноги довгі, ноги, не котурни,
Б’ють по литках терни і бур’яни.
Стугнить земля. Ідуть великі юрми.
Ти думав – люди, глянув – барани.
Ти їм на поміч, лицар-недотепа.
Ти їх рятуєш, а вони у крик.
Ех, Дон Кіхоте, їм же не до тебе.
Не заважай іти їм на шашлик.
Гудуть стовпи гавайською гітарою.
Двобій душі й рогатого рагу…
Ох, лицарю, не зв’язуйся з отарою –
Вона тебе затопче в пилюгу!
Не встигнеш людям передати й досвіду.
Лиш блискавки напишуть від руки,
Як ти загинув, Дон Кіхоте. Вдосвіта,
Шукаючи гру кучі вітряки.
Замгліє степ козацькими могилами.
Минає час, єдиний секундант.
Стоїть вітряк з опущеними крилами.
Стриножений пасеться Росинант…
Юлия
Друнина
Кто говорит, что умер Дон Кихот?
Вы этому, пожалуйста, не верьте;
Он не подвластен времени и смерти.
Он в новый собирается поход.
А ветряные мельницы скрипят.
И Санчо Пансы равнодушный взгляд, -
Ему-то совершенно не с руки
Большие, как медали, синяки.
И знает он, что испокон векав
На благородстве ловят чудаков.
Что прежде, чем кого-нибудь спасешь,
Разбойничий получишь в спину нож.
К тому ж спокойней дома, чем в седле,
Но рыцари остались на земле!
Кто говорит, что умер Дон Кихот?
Он в новый собирается поход!
Кто говорит, что умер Дон Кихот?
Кайсын
Кулиев
О, Дон Кихот!
Ты никуда не канул,
Мы все страдаем болью ран твоих.
На свете сталько злобных великанов,
Принявших облик мельниц ветряных,
А в мире правит суд неправый кто-то,
А правый плачет, жребий свой кляня.
Земля не может жить без Дон Кихотов,
Как без воды, без хлеба и огня.
Самуил
Маршак
Пора в постель, но спать нам неохота.
Как хорошо читать по вечерам!
Мы в первый раз открыли Дон Кихота,
Блуждаем по долинам и горам.
Нас ветер обдаёт испанской пылью,
Мы слышим, как со скрипом в вышине
Ворочаються мельничные крылья
Над рыцарем, сидящим на коне.
Что будет дальше, знаем по картине!
Крылом дырявым мельница махнёт,
И будет сбит в неравном поединке
В неё копьё вонзивший Дон Кихот.
Но вот поять он скачет по дороге…
Кого не встретит, с тем затеет бой?
Последний рыцарь, тощий, длинноногий,
В наш первый путь ведёт нас за собой.
И этого торжественного мига
Навек мы покидаем отчий дом.
Ведут беседу двое: я и книга.
И целый мир неведомый кругом.
Поль
Верлен
О, Дон Кіхоте мій, натхненнику богеми!
Хай з тебе юрмами глузують мудраки,
А нам твоє життя понад усі поеми!
Не мали рації, їй-Богу, вітряки!
Рушай же з вірою до правди напрямки,
На тім чуднім коні так любимо тебе ми…
Як і в старі часи, закони скрізь ламкі,
А правда височить на всі, як є, системи.
Ура! З тобою ми, юроди і співці,
Не з лавра носимо, а з дурману вінці –
Веди на подвиг нас, в шаленості тверезій.
Ще буде втрат і зрад, ми знаєм, та дарма:
Замайорить колись крилатий стяг поезій
Над сивим черепом нездарного ума.
Рубен
Даріо
Сонет Сервантесу
В години смутку й горя – я один.
Але приходить добрий друг до мене –
Сервантес. Він мої печалі й трени
Пом’якшує. Життя й природа – він.
Шолом блискучий з золота й перлин
Дає він сну моєму, і шалене
Виводить серце на ясні терени,
Де спокій, і молитва, й сміху дзвін.
Ласкавий лицар. Він говорить. Мова
Тече, немов ручай із кришталю.
О, як я слухати його люблю!
Ось він іде, як доля загадкова,
Світ веселити силою жалю,
Скорботою свого святого слова.
Переклад
Дмитра Павличка
4. Пам’ятайте.
Жанрова своєрідність роману Мігеля де Сервантеса з
його вільною схемою пригод і мандрівок
героя поклала в світовій літературі початок «романові великої дороги», який
використовували в художньо-композиційному задумі творів великого епічного розмаху видатні
романісти наступних часів – Філдінг і Смоллет, Діккенс і Гоголь.
«Премудрий
гідальго Дон Кіхот з Ламанчі» Сервантеса став першим в історії людства
реалістичним романом, випередивши «золоту добу» реалістичного європейського
роману більше ніж на два століття (ХІХ століття).
Відлуння
роману Мігеля де Сервантеса про Дон Кіхота в літературі наступних епох
|
||
№
|
Автор
|
Назва твору,
період створення
|
1
|
Г. Філдінг
|
Комедія «Дон Кіхот» (1734)
|
2
|
Дж. Байрон
|
вірші
|
3
|
П. Верлен
|
вірші
|
4
|
Ф. Достоєвський
|
Роман «Ідіот» написаний під впливом
роману Сервантеса про Дон Кіхота
|
5
|
І. Франко
|
Поема «Пригоди Дон Кіхота» (1891)
|
6
|
В. Брюсов
|
вірші
|
7
|
Д. Мережковський
|
вірші
|
8
|
А.Ахматова
|
вірші
|
9
|
Ф. Сологуб
|
вірші
|
10
|
В. Норвід
|
вірші
|
11
|
Р. Даріо
|
вірші
|
12
|
Б. Грінченко
|
Вірш «Дон Кіхот» (ХІХ т..)
|
13
|
К. Величков
|
Лірична поема «Дон Кіхот у Болгарії»
(1905)
|
14
|
М. Астафьєв
|
вірші
|
15
|
М. Асєєв
|
вірші
|
16
|
С. Маршак
|
вірші
|
17
|
А. Луначарський
|
П’єса «Визволений Дон Кіхот» (1922)
|
18
|
М. Булгаков
|
П’єса «Дон Кіхот» (1939)
|
19
|
С.Х. Ардо
|
Роман «Сервантес» (1945)
|
20
|
Б. Франк
|
Роман «Сервантес» (50-ті роки ХХ ст.)
|
21
|
П. Антокольський
|
вірші
|
22
|
Ю. Друніна
|
вірші
|
23
|
І. Бурсов
|
вірші
|
24
|
Н. Григорьєв
|
вірші
|
25
|
Б. Окуджава
|
Вірші
|
26
|
М. Тихонов
|
вірші
|
27
|
К. Кулієв
|
вірші
|
28
|
Л. Первомайський
|
Вірш «Сервантес в Алжирі», «Алонсо
Добрий» (ХХ ст.)
|
29
|
Л. Костенко
|
«Балада моїх ночей» (ХХ ст.)
|
30
|
Х. Л. Борхес
|
«Притча про Сервантеса і Дон Кіхота»
|
«Резонанс
роману Сервантеса «Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі» в образотворчому
мистецтві та скульптурі»
Першою
ілюстрацією до роману Сервантеса «Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі»
мистецтвознавці вважають зображення вершника у рицарських обладунках, що з
довжелезним списом скаче на коні – такою була обкладинка першого мадридського
видання твору 1605 року (сюжет ілюстрації був запозичений із середньовічної
гравюри). Але вже у 1617 році фронтеспис роману «Дон Кіхот» має на передньому
плані зображення нерозлучних Дон Кіхота на коні і Санчо Пансу на ослі. Над
головою головного героя, покритою «мамбріновим шоломом», у портретній рамі
профіль Дульсінеї Тобоської, обабіч на постаментах два середньовічні рицарі у
повних обладунках. Популярність Сервантесового роману зростала від епохи до
епохи. Нові переклади, нові видання супроводжуються новими унікальними образами
Дон Кіхота в живописі. Устами Санчо Панси наперед була визначена іконографічна
доля образу Дон Кіхота: «Закладаюся, що незабаром не зостанеться жодної корчми,
готелю, заїзду або ж голярні, де не висітиме картин, вашим діянням
присвячених». У ХVІІІ
столітті популярність «Дон Кіхота» втілилась у творіннях художників-ткачів, які
виготовляли дивовижні гобелени та шпалери з сюжетами й образами роману
Сервантеса. Дон Кіхот і Санчо Панса міцно вкоренилися в розписі посуду, на
віялах аристократок, на гральних картах. Обгортках для цукерок, на поштових
конвертах і марках. Кіно- і театральних афішах. Малюнок Пабло Пікассо «Дон
Кіхот і Санчо Панса» (1955) вже майже чверть століття є логотипом фахового
журналу словесників України «Зарубіжна література в школах України».
Кожен
з ілюстраторів, що працював над живописним оживленням роману Сервантеса,
намагався якомога детальніше, точніше віднайти та зобразити відтінки почуттів,
настроїв, станів насамперед головних героїв твору. Але, на думку
мистецтвознавців, у кожного художника домінує якась одна лінія багато
пластового роману Сервантеса: гуманістична, фантастична, сатирична,
гумористична, авантюрна, драматична, героїчна, романтична, лірична чи
реалістична. В цілому ця різнобічність версій відтворення допомагає сприймати
образи Дон Кіхота і Санчо Панси неоднозначно, а інколи й нетрадиційно.
У
роботах Франціско Гойї переважає відображення хворобливої уяви головного героя:
сумний замріяний погляд та глибинна самотність і приреченість. Севільський
художник Х.Х. Андрада поставив собі за мету проілюструвати кожну фразу роману
Сервантеса. Він працював понад 40 років (з 1860 по 1903) і створив 137
ілюстрацій і 650 ескізів (заплановано було дві з половиною тисячі малюнків).
Умовно-прості
лінії малюнка Пабло Пікассо «Дон Кіхот і Санчо Панса» (1955) розкривають
основний конфлікт твору – протистояння ідеального і реального, трагічного і
комічного.
Англійське
видання «Дон Кіхота» було проілюстроване гравюрами Вандербанка (1738) і містило
72 гравюри. В інтерпретації Рицаря Сумного Образу з’являється новаторський
аспект: Дон Кіхот Вандербанка сповнений благородства і шляхетності, глядач
відкриває у цих гравюрах повагу художника до героя, що є й особливістю самого
роману Сервантеса.
Найпрославленіший
ілюстратор роману Сервантеса – французький художник Гюстав Доре, який створив
яскраве романтично-філософське трактування образу Дон Кіхота. У 1863 році
вийшло видання роману з 375 ілюстраціями видатного графіка. Образ головного
героя трактувався Доре у тенденціях чутливості до фантастичного і надреального.
Дон Кіхот постає як духовно багата, багатогранна натура. Художник прагнув у
кожному вчинку героя відобразити душевний порух, біль і сподівання, піднесені
почуття. Гюстав Доре посилив символічне і філософське звучання образів і сцен
роману. Важливу роль в ілюстраціях Доре відіграють пейзажі, особливо нічні, на
фоні яких виділяється незграбна, але велична
фігура благородного рицаря. Менше уваги французький художник приділяв
сміховій стихії твору, акцентуючи увагу на його філософському змісті.
Цікавими
є ілюстрації Т. Жоанно (800 гравюр), створені на початку ХХ століття у
народно-поетичному ключі. Романтичний Дон Кіхот супроводжується романтичним
фоном: у пейзажах ми бачимо рицарські турніри, казкові палаци, замки, чарівних
красунь, драконів, чаклунів.
Оноре
Дом’є віддає перевагу не сюжетним ситуаціям, а безпосередньо образу Дон Кіхота,
який у нього сповнений багатозначності смислу та емоцій.
Геніальний
Сальвадор Далі відчув близькість з хворобливою уявою героя, тому весь роман
Сервантеса та образи головних героїв у Далі постають також крізь призму
хвороби. Далі вдалося прорватися у фантастично-надреальний (сюрреалістичний)
світ роману Сервантеса і поєднати у своїх малюнках рицарський дух з елементами
реального життя.
Вагомим
є внесок російських художників, серед яких особливо вирізняються живописні
творіння Валентина Сєрова, Кукриніксів ( Михайло Купріянов, Микола Соколов,
Порфирій Крилов), Сави Бродського.
Кукринікси
три роки працювали над ілюструванням двотомного видання «Дон Кіхота»
(1949-1952). Новаторство полягає в тому, що художники не слідували попередній
традиції зображення Дон Кіхота. Серія ілюстрацій відкривається портретами
головних героїв. Усього представлено 74 малюнки чорною аквареллю. Образи,
створені Кукриніксами, психологічно насичені, інтелектуально багаті. У серії
також простежується пріоритет трагедійного звучання і дещо послаблена комічна
сторона образів роману, насамперед головних героїв.
Сава Бродський підкреслив трагічну сутність
долі Дон Кіхота, супроводжуючи його зображення символічними пейзажами та
деталями ( пустеля, грати, шахова дошка тощо). Цим художник підкреслював
підкреслив духовну велич і пригніченість самітника, трагічну розірваність його
свідомості на два світи.
Оригінальні художні версії українських
ілюстраторів Б. Крюкова та О. Петрової. У 60-ті роки ХХ століття Ольга Петрова
створила пластичні образи героїв твору, підкресливши дивакуватість
інтелектуального ідеаліста з роману Сервантеса. Її Дульсінея – пихата красуня,
проте вона приваблива своєю тендітною ліричністю.
У
ХХ столітті з’явилося чимало новаторських шкіл і течій образотворчого
мистецтва. Охоплені творчим пошуком, митці живопису інтерпретували у
різноманітних ракурсах і образ Дон Кіхота. Наприклад, у японського художника К.
Серідзави Дон Кіхот схожий на японця,
одягнений як японець, нагадує радше не європейського середньовічного рицаря, а
японського самурая; замість левів, як у тексті Сервантеса, «японський» Дон
Кіхот традиційно бореться з тигром.
Німецький
художник А. Хаземан у 1922 році зобразив на своїх малюнках Дон Кіхота як
дегенерата-епілептика, підкреслюючи песимістичність сприйняття цілком
оптимістичного образу Сервантеса.
(Учні презентують через слайд-презентацію репродукції
картин та ілюстрацій. На цьому етапі широкі можливості й високий естетичний
ефект дають мультимедійні засоби навчання. Краще один раз
побачити, ніж десять разів почути про живописний образ.)
Домашнє
завдання
Для всіх
1.
Підготувати
повідомлення на теми:
1.
Образ
Дон Кіхота в музиці.
2.
Образ
Дон Кіхота у театральному мистецтві та кінематографі.
Індивідуальне.
1.
Створіть
відеоролик на задані теми (за основу взяти теми доповідей)
2.
Знайдіть
кінофільм або музичний твір про Дон Кіхота, прослухайте твір або передивіться
фільм. Напишіть власне висловлювання за прослуханим твором або кінофільмом,
який передивилися.
Комментарии
Отправить комментарий